Кролиководство как бизнес Rabbit breeding business

Эко-кролик

Бройлик

Эко-кролик и бройлик

Логотип "Раббакс текнолоджи"Бройлик – вымышленное имя. Также как и ретрик, эко-кролик, кролик акселерат. Однако они весьма понятийные имена, кратко определяющие суть термина.  Эко-кролик и кролик акселерат уже  имя нарицательное. Они же бренды нашего кролиководческого проекта, торговые  марки.   Данная статья не претендует на однозначную правду, не имеет никого в виду, в словарях не существует ни эко-кролика ни бройлика! Однако стоит ознакомиться с тем, что по сути начинает уже быть и собственно уже есть…

Основным продуктом эко-кролиководства является мясо кролика – крольчатина.

Отличия эко-крольчатины от бройлерной продукции  разительны, что не вызывает собственно никакого удивления – одно дело, когда животное наделено вниманием, гуманным подходом, чистой средой, и совсем другое, когда его насилуют  окрольными нагрузками,   шпигуют  стероидами, гормонами роста или антибиотиками и заставляют жить в железе на площади в полтора листка стандартной бумаги А4 размера, без свежего глотка воздуха, и ласкающих солнечных лучей.

Интенсивные технологии кролиководства ( бройлерные) активно рекламирующие себя, умело подают собственный негатив как некое технологическое преимущество и коммерческий рационализм. Хотя зачем голословно «обижать» их, пусть сам потребитель  решит, что ему больше по душе. Мы всего лишь расскажем, что может быть в  эко-кролике и чего в нем  нет. А бройлик – вымышленный персонаж. И если какие то совпадения  будут из реальной жизни, это лишь случайное стечение обстоятельств

О результатах проведенной  биохимии  организма кроликов  нами рассказано  на наших ресурсах  подробно.

Сегодня эко-крольчатина, без малейшего рекламного подтекста, это изысканный продукт высших гастрономических свойств, преимущественно парное ( или свеженина, именно таким рекомендуем их приобретать, и ниже объясним почему), без гнилостных бактерий и мочевой кислоты, без содержания тяжелых продуктов атомного распада, гербицидов, пестицидов, химикалий, следов лекарственных препаратов, без стимуляторов или гормонов роста, без стероидов, анаболиков, антибиотиков, и ингибиторов полового развития, без запаха жизненных отходов животного , натуральное , естественно-природное, потому целительное,  диетическое с тонким вкусом ни с чем не сравнимой дичи. Эко-кролик, обычно 4 месячного возраста, содержавшийся в специальных эко-фермах с измененными потоками воздуха, ни разу не вдыхал испарения собственных экскрементов и испарений пагубного аммиака, питался молоком матери до 3-х месячного возраста, не получал никаких лекарств (см. ниже) отдаёт весь накопленный им полезный биосостав крольчатины (природный иммунитет) человеку, укрепляя иммунитет последнего.

Антибиотики.

Пожалуй угроза № 1 идущая от мясопромышленности для потребителя.

Цитата :

«Министерство защиты прав потребителей готовит закон, ограничивающий использование антибиотиков в животноводстве.

Что хуже: антибиотики, которые мы глотаем вместе с мясом, или содержащиеся в том же мясе микробы, уже устойчивые к антибиотикам? Многие немцы озаботились этим вопросом и решили: плохо и то, и другое. Результат налицо: жители Германии покупает меньше курятины пишет test.org.ua. Дело в том, что на днях немецкая экологическая организация BUND опубликовала пугающие результаты исследования. В каждой второй пробе курятины из супермаркетов были обнаружены микробы, устойчивые к антибиотикам. Министерство сельского хозяйства и защиты прав потребителей собирается в законодательном порядке ограничить применение антибиотиков в животноводстве.

кролики бройлики | кролиководство

Ecosystems_Rabbitax

Проблема – индустриальное животноводство

Где она, сельская идиллия? В среднем курица живет 32 дня, свинья – 4 месяца. Потом они превращаются в курятину и свинину. Индустриальные комплексы на более чем 100 000 кур или тысячи свиней – не редкость. Инструкция Евросоюза допускает при откорме кур плотность в 39 килограммов на квадратный метр. Если исходить из того, что товарный вес курицы составляет около двух килограммов, получается по 20 птиц на тот же квадратный метр.

Куры в индустриальном комплексе

Индустриальное птицеводство. В таких условиях без лекарств животным не выжить. Их употребление ограничено специальным законом. Антибиотики можно применять лишь в случае заболевания по предписанию ветеринара. Но при такой скученности болезнь немедленно распространяется. Да и как назначить индивидуальную терапию одной из сотен тысяч птиц? Вот и получается, что куры в среднем за свою короткую жизнь 2,3 раза подвергаются лечению антибиотиками, свиньи – 5,3 раза.

Прямой угрозы здоровью нет, но аппетит пропал

Микробы, устойчивые к антибиотикам, есть повсюду в нашей среде обитания. И это связано со слишком широким применением лекарств не только в животноводстве, но и в медицине, указывает сотрудница Центра защиты прав потребителей федеральной земли Северный Рейн-Вестфалия Сабина Кляйн (SabinaKlein). Поэтому и прямая связь между устойчивыми к антибиотикам микробами в курином мясе и применением антибиотиков в птицеводстве не доказана.

Как уберечься от зловредных микробов?

Сотрудник Центра защиты прав потребителей в Гамбурге Армин Валет (ArminValet) дает простой совет: соблюдать правила гигиены при приготовлении пищи. Мыть руки. Не резать овощи для салата тем же ножом, которым вы только что разделывали курицу. Как минимум десять минут готовить мясо при температуре не менее 70 градусов – это уничтожит всех микробов.

В Германии куриное мясо – самое дешевое. Но можно купить курицу или свинину и в магазине биопродуктов. Там дают гарантию, что животные откармливались без применения антибиотиков. Кроме того, содержались они в более благоприятных условиях, и откорм длится дольше. Соответственно и стоит такая курица не 4 евро или даже меньше, а 20 евро или даже больше. А это не каждому по карману.»

Забой животного прерывает все естественные механизмы очистки его организма и оставляет после себя мёртвое тело, труп, насыщенный  тем, что в него вкладывали в процессе разведения.  Если это антибиотик, значит потребитель его тоже получит, а как мы знаем, антибиотики выводятся с организма человека 5-7 лет… нужен ли антибиотик в рационе эко-кролика вопрос. А вот в рационе бройлика – а иначе они не растут… Конечно, и эко-кролика нечестные  люди могут кормить  разной «химией», но тогда при каком либо анализе, найдя в них неестественную биохимию, будет потерян имидж натурального производителя.

На фоне всех этих тревожных фактов, наибольшую озабоченность в настоящий момент вызывает широкое применение в животноводстве антибиотиков. Со слов уволившихся зооинженеров  известно о том, что  помимо привычных инъекций антибиотиков  типа тетрациклина в терапевтических целях и общепринятой вакцинации, на регулярной основе получают дополнительную дозу антибиотиков. Зачем спросите вы? Отчасти потому, что собственники производств в гонке за прибылью  открыли для себя тот факт, что содержание в кормах низкой (субтерапевтической) дозы антибиотиков положительно сказывается на наборе животными веса и в целом повышает эффективность кормов в любом мясном животноводстве. Фермеры также сходятся во мнении, что постоянный подкорм животных антибиотиками обходится куда дешевле, нежели обеспечение должного санитарного состояния в помещениях.  Выращивание кроликов в цехах, это не комфортабельные общеизвестные «Раббитаксы», и там никто не будет измерять состав воздуха на аммиак, сероводород, метан и углекислый газ, влажность, аэробность бактерий каждый день. Систематическое поддержание высокого уровня антибиотиков в крови кроликов приводит к уничтожению чувствительных к ним  нормальных бактерий, которых как правило на период забоя становится совсем мало…  Бактерии же, которые выработали сопротивляемость к антибиотикам, продолжают размножаться и, как уверяют нас учёные, со временем достигают человека через пищевую цепь, посредством физического контакта с животными или через окружающую среду. Но это уже, бактерии мутанты…

Мы не знаем для кого были изобретены препараты типа Диэтилстильбэстрол (DES или стильбэстрол), мощный синтетический половой гормон, добавлением в комбикорм или путём прямых инъекций которого можно добиться существенного наращивания массы животного при уменьшении объёма потребляемых кормов. В ряде стран он запрещен! В эко-кролиководстве применение гормональных препаратов не требуется, созданная вокруг кролика среда природным образом формирует все процессы развития.

Мы также не знаем для кого изобретены Тилозин фосфат, прогестерон,  меленгестрол ацетат (MGA, обеспечивающий прибавку в весе на 6 процентов эффективнее нежели запрещённый DES), фуразолидон,  зеранол, тестостерон пропионат, тринитро-4-гидроксифенил мышьяковой кислоты, арсанилат натрия .     Звучит перечень? Мышьяк, ещё один печально известный канцероген, добавляется в корма животных в составе разнообразных мышьяк-содержащих соединений, также используемых в качестве стимуляторов роста. Помимо этого мышьяк входит в состав дезинфекционных растворов, в которые “окунают” тушки кроликов, чтобы избавиться от паразитов.

Эксперты также отмечают, что существует общепринятая практика, когда животноводы предпочитают избавиться от больного животного, спеша отправить его на бойню, до того как оно само умрёт от болезни. Первый совет, который дают ветеринары в таких случаях: “Скорее сдавай его на бойню”. Вопрос – а в каких условиях чаще болеют кролики – в искусственных и посаженных на иглу, или в естественных, натуральных, где штат зооинженера-фокусника заполняет мать-природа? И потом, потребитель эко-крольчатины всегда может увидеть своё «блюдо» ещё живым, посетив небольшую фермочку имеющий лицензию эко-кролиководства, и сам убедиться в том, что кролик здоров.

Всё вышеприведённое — это ещё далеко не исчерпывающий перечень ядов и токсинов, попадающих в организм животного в процессе откорма. Стоит ошарашить читающего эти строки такими наименованиями транквилизаторов, как бацитрацин цинка,  промазин, резерпин, используемые для повышения аппетита у животных (зачастую они подвергаются принудительному кормлению), или для увеличения иных задач зоотехника путём  стимуляции гипоталамуса; энзимы, замедляющие процесс “старения” тканей забитого животного и  непосредственно перед забоем, пентобарбитал натрия — анестетик, замедляющий изменение окраски мяса на трупную, сохраняя его красный цвет и создавая тем самым иллюзию свежести. Собственно о составе, формулах препаратов их наименовании персонал интенсивного кролиководства обычно и духом не ведает, и это коммерческая тайна, известная порой лишь одному двум лицам в предприятии.

После забоя встаёт проблема замедления неизбежных процессов гниения в мясе. Это касается больших производств, эко-кролиководческие  хозяйства  небольшие и им такая проблема не известна.  И  для сохранения эффекта свежести  кроликов вымачивают в нитрат натрия и нитрит натрия, оказывающие “косметическое” воздействие, придавая продукту розовый цвет. Исследования показывают, что нитрит натрия образуют в организме человека канцерогенные соединения, так называемые нитрозоамины, а также лишает содержащийся в крови гемоглобин способности доставлять кислород в ткани организма.  А сульфит натрия, разрушающий витамин В, является ещё одним канцерогеном, повсеместно добавляемым в мясо. Он предотвращает появление  не только гнилостного запаха, а и специфического кроличьего, «бройлик» не пользовался туалетом «Раббитакс»  ( системой утилизации экскрементов и зловоний в зоне жилья кроликов, ) и потому он непременно будет отдавать собственной мочой,  а этот сульфит, как раз кстати,  искусственно придаёт мясу его “естественный” розовый цвет, каким бы старым, вонючим  и протухшим в действительности оно ни являлось. Эко-кролик на полках не застаивается – факт, сами можете проверить. А вот «бройлик» – неделями будет красоваться  на торговом подиуме!

Инспекции на мясоперерабатывающих предприятиях свидетельствуют об ужасе царящей там антисанитарии, продажности,  коррупции, некомпетентности и неэффективности контроля за качеством продукции.   Не верите? Подумайте сами. Что легче обслужить, крупную бойню или небольшую?

О вольношастающихся крысах, мышах, тараканах и прочих тварях-падальщиках, кормящимися продуктами масштабных производств говорить не будеи. А равно об отключенной вентиляции, водных и электростерилизаторах, и прочих прописанных в стандартах атрибутах, пожирающих дорогие энергоносители, ущемляющие доходы бизнеса на «бройликах».

Мы люди, должны сами воспитать в себе культуру своего рациона. Во многих странах, таких как например  Польша, Чехия, Австрия, Нидерланды и мн.др. люди приобретают мясо, с небольших хозяйств. Они лично знакомы с персоналом таких хозяйств, это не супермаркетовский конвеер биомассы, а натуральное, живое хозяйство, и уж тем более если эко.

А теперь самое главное. Если «бройлерники» орудуют перечисленным арсеналом средств и «химии» для достижения своих экономических результатов, то в эко-кролиководстве та же рентабельность имеется без оного.

Впечатляет  ?

Еда, которая нас убивает

Бизнес на кролиководстве


Качества кроликов

качества кроликов

Качества кроликов

ВІДТВОРНІ ТА ПРОДУКТИВНІ ЯКОСТІ КРОЛІВ ПРИ

 РІЗНИХ ТЕХНОЛОГІЯХ ВИРОЩУВАННЯ

Коцюбенко Г.А., к. с.-г. н., доцент,

Миколаївський державний аграрний університет, м. Миколаїв

Анотація. Проведений аналіз відтворних та продуктивних якостей кролів у залежності від технології вирощування. Досліджений фізико-хімічний склад найдовшого м’язу спини та жиру. Найбільш цінними за фізико-хімічним складом виявлені тушки кролів, які вирощені за еко-технологією. Найкращі показники відтворних та продуктивних якостей мають кролі, вирощені за еко-технологією у порівнянні з техно-кролівництвом та ретро-технологією.

 

Актуальність проблеми. Зміна форм майна у агропромисловому виробництві надала поштовху до перебудови галузей тваринництва. Більше уваги стало приділятися галузям, які були б спроможні виробляти найбільш дешеву і якісну продукцію. На думку Л.Г. Уткина, кролівництво – найперспективніша галузь, за якою пріоритетне майбутнє у постачанні ринка дієтичним м’ясом та хутровою сировиною [1]. Швидкому відтворенню та подальшому розвиткові галузі сприяють виняткові біологічні та господарсько-корисні особливості кролів. Це – висока плідність, скоростиглість, оплата кормів, невибагливість до умов утримання, доступність догляду широких верств населення та ефективного використання поширеного асортименту кормів. Так, від однієї кролиці за рік можна отримати м’яса у тридцять разів більше, ніж її маса. Як дієтичний продукт, кролятина не має собі рівних. За даними В.Н.Помытко, В.Н. Александрова, білок кролятини людина засвоює на 90%, тоді, як білок яловичини – на 62%, а вміст холестерину при цьому удвічі менший [2].

На сьогодення кролівництво представлене рядом різних технологій, основними з яких є ретро-технологія, техно-кролівництво та еко-кролівництво.

Ретро-технологія заснована на традиційних прийомах ведення господарства, які гідні для невеличкого селянського подвір’я у 20-50 кролиць. При цьому застосовуються найпростіші способи утримання кролів, раціон орієнтований на кормову базу селянського подвір’я, а самі кролі не захищені від спалахів вірусних інфекцій. На розведення кролів впливає сезонний фактор, а самі тварини тривалий час ростуть до товарної ваги – 150-160 днів.

Техно-кролівництво передбачає сучасні способи утримання та розведення кролів з метою їх вирощування у промислових масштабах. Техно-кролик дуже відрізняється за якістю м’яса, оскільки він вирощений у тепличних умовах, з використанням різних препаратів, які прискорюють ріст. З точки зору бізнесу, текно-кролівництво є стабільно-прибутковим, якщо масштаби його великі – 2000-10000 кролиць, а це потребує великого стартового капіталу – 1,5-5,0 млн.євро. Окупність такого кролівництва може тривати від 10 років та більше і не кожному бажаючому по кишені.

Еко-кролівництво – це кролівництво, яке використовує технології утримання, розведення та годівлі максимально приближені до природних. За мету ставиться отримання продукції найвищого споживчого ґатунку без використання кормів, які містять стимулятори росту. Репродуктивні якості тварин при цьому завжди найкращі. При вирощуванні еко-кролика окрім м’яса товарну цінність має його хутро, яке у готовому виробі може коштувати від 50 до 250 грн. При забої у 120-130 днів тушка важить 2,0-2,3 кг. Чистий прибуток по м’ясу складає 50-80 грн [2].

Завдання дослідження. Організм кролів відрізняється високою біологічною пластичністю та пристосованістю до самих різноманітних умов. Враховуючи актуальність та практичну цінність вивчаємого питання, нами було досліджено відтворні та продуктивні якості кролів порід комбінованого напрямку продуктивності (сірий та білий велетень, шиншила, сріблястий), вирощених за різними технологіями, на базі крольоферм   ОАО «Нечаянський», ТОВ «Звірогосподарство  «Рунас», еко-ферма Лариси Подолян  Миколаївської області.

Матеріал і методи дослідження. Дослідження проводилися за період з березня 2010 по травень 2011 року. Досліджувалися  окроли повновікових кролиць-одноліток за показниками відтворних якостей самок та продуктивних якостей молодняку при різних технологіях вирощування. Вибірка кролиць склала по 25 голів кожної з досліджуваних порід, а молодняку за 4 окроли – 2000 голів. Фізико-хімічний склад найдовшого м’язу спини та жиру досліджені по кожному окролу, по 10 голів різних технологій вирощування. Із відтворних якостей кролиць вивчали: живу масу при паруванні, багатоплідність, збереженість молодняку у підсисний період, молочність, маса кроленят в 60 днів. Із продуктивних якостей досліджували: середньодобові прирости молодняку у підсисний період, вік досягнення забійної кондиції, витрати корму на1 кг приросту, собівартість вирощування 1 голови, прибуток та рентабельність.

Результати дослідження. Результати дослідження відтворних якостей кролиць при різних технологіях утримання наведені у таблиці 1.

                                                                                                         Таблиця  1                                                                                                                                             Відтворні якості кролиць при різних технологіях утримання

Відтворні якості кролиць                           Технології
 ретро-технологія      техно-кролівництво  еко-технологія

M±m

M±m

M±m

Жива маса кролиць припаруванні, кг

5,2±0,08

5,0±0,07

5,3±0,08

Багатоплідність, гол.

7,3±0,06

8,9±0,08

8,0±0,08

Збереженість молоднякуу підсисний період, %

87,4±1,31

89,3±1,23

93,1±1,34

Молочність кролиць, кг

4,0±0,03

4,3±0,04

4,8±0,04

Маса кроленят  у   60 днів, кг

1,25±0,06

1,90±0,07

1,70±0,03

 

Аналізуючи відтворні якості кролиць, слід вказати на те, що жива маса при паруванні при різних технологіях утримання майже не має суттєвих коливань та знаходиться у межах від 5,0 до5,3 кг. Найбільші показники багатоплідності виявлені у кролиць, яких утримували за технологією техно-кролівництва – 8,9 голів, хоча, вона поступається європейським стандартам – 10 голів, що вказує на непристосованість типових порід країни до цієї технології. Найменші показники багатоплідності виявлені у кролиць, яких утримували за ретро-технологією – 7,3 голови, що також поступається породним стандартам – 8 голів. Тобто кролиці під дією різних не благодійних факторів, які притаманні ретро-технології, не використовують свій природній потенціал. Збереженість молодняку у підсисний період та молочність кролиць найкраща при еко-технології утримання. Найменша маса кроленят спостерігається при ретро-технології вирощування і складає1,25 кг. Кроленята, вирощені за еко-технологією перебільшують їх на450 г, а техно-кролики – на650 г. При аналізі відтворних якостей кролиць у комплексі, слід зазначити, що найгірші вони при ретро-технології утримання. Еко-технологія найбільш повно використовує природній потенціал типових для країни порід.

Результати досліджень продуктивних якостей молодняку  при різних технологіях вирощування, та економічні показники наведені у таблиці 2.

Різні технології вирощування передбачають свої особливості. Так, при ретро-технології молодняк кролів реалізується у віці 150 днів із середньою масою тушки1,8 кг; при техно-кролівництві забій проводиться у віці 90 днів і середня маса тушки при цьому складає1,6 кг; при еко-технології молодняк утримується до 120-денного віку і реалізується середньою масою2,1 кг.

Вага тушки обумовлює і реалізаційну ціну. Середня реалізаційна ціна 1 голови без вартості шкурки складає 82,0 грн, 71,5 грн, 91,3 грн відповідно до вищевказаних технологій.

 

Таблиця 2

Продуктивні якості молодняку кролів, вирощених за різними технологіями

Продуктивні якості молодняку                           Технології
 ретро-технологія      техно-кролівництво  еко-технологія

M±m

M±m

M±m

Кількість вибірки кроленят, гол.

500

500

500

Середня маса тушки при реалізації, г

1,8±0,21

1,6±0,19

2,1±0,11

Вік досягнення забійної кондиції, днів

150±2

90±2

120±2

Витрати корму на1 кгприросту к.од.

5,6±0,20

4,2±0,20

4,8±0,17

Собівартість вирощування 1 голови, грн

46,7±1,25

52,5±1,48

53,0±1,69

Середня реалізаційна ціна 1 голови без вартості шкурки,   грн

82,0±2,55

71,5±1,96

91,3±2,31

Середня вартість 1 шкурки, грн

2,5±0,22

0,5±0,09

7,0±0,31

Прибуток, грн

37,8±1,34

19,5±1,21

44,3±1,69

Рентабельність, %

80,9±1,11

37,1±1,15

83,6±1,22

Різниться також і середня вартість шкурок. Так, при ретро-технології вона складає 2,5 грн, при техно-кролівництві – 0,5 грн, при еко-технології – 7,0 грн. Цінність хутра обумовлена його якістю. При забої у 120 днів хутро повністю сформоване після першого вікового линяння. При 90-денному забої хутро проходе третю фазу линяння і має саму низьку якість і непридатне до використання для хутрових виробів. При забої у 150 днів у кролів вже триває перша фаза другого вікового линяння і якість хутра погіршується, що знижує його вартість. Забивати ж тварин раніше при ретро-технології – недоцільно, оскільки тушка має дуже малу вагу.

Витрати корму на1 кгприросту також мають суттєві різниці. Найменші вони при техно-кролівництві – 4,2 к.од., а найбільші  при ретро-технології – 5,6 к.од.

Найменшу собівартість вирощування має ретро-технологія – 46,7 грн. Техно-кролівництво та еко-технологія суттєво за собівартістю не відрізняються – 52,5 та 53 грн відповідно. Але найбільший прибуток та рентабельність має еко-технологія – 44,3 грн; 83,6%.

Фізико-хімічний склад м’яса визначає його поживну цінність. Високі якісні показники кролятини залежать від оптимального збалансування за вмістом білку, жиру, зольних елементів, вологи та інших речовин. Нами вивчений фізико-хімічний склад м’яса та внутрішнього жиру у кролів, вирощених за різними технологіями. Дані досліджень наведені у таблиці 3.

Таблиця 3                                       

Фізики-хімічний склад найдовшого м’яза спини та внутрішнього жиру кролів, вирощених за різними технологіями

Показники Одиниці вимірювання Ретро-технологія Техно-кролівництво Еко-технологія

Склад найдовшого м’яза спини

Волога

%

72,2

75,0

71,0

Жир

%

4,4

3,4

4,0

Білок

%

22,2

20,5

23,7

Зола

%

1,2

1,1

1,3

Склад внутрішнього жиру

Волога

%

6,2

7,6

6,0

Жир

%

92,9

91,9

93,4

Зола

%

0,19

0,11

0,25

Кислотне число

мгКОН/г

1,11

1,31

1,06

Перекисне число

ммоль

0,61

0,81

0,59

 

Аналіз отриманих результатів свідчить про зміни фізико-хімічного складу найдовшого м’язу спини та внутрішнього жиру у бік підвищення поживної цінності у кролів, вирощених за еко-технологією.. Так, у молодняку зменшується вміст жиру у м’ясі на 0,4 % у порівнянні з кролями, вирощеними за ретро-технологією і збільшується на 0,6 % у порівнянні з техно-кроликом. У м’ясі еко-кролика найбільший вміст білку – 23,7%, а волога при цьому найменша – 71,0%..

При оцінці жиру виявлено, що внутрішній жир кролів усіх дослідних груп білого кольору, без сторонніх запахів та присмаків, прозорий у розплавленому стані, але виявлені деякі відмінності у хімічному складі. За хімічним складом внутрішній жир еко-кролика має меншу вологість, кислотне та перикисне число, що вказує на його менше окислювальне псування у порівнянні з іншими дослідними групами.

Висновки 

Виходячи з вищевикладеного, слід вказати на безсумнівні переваги еко-технології вирощування кролів. Кролі, вирощені за цією технологією мають найкращі відтворні якості, найбільш продуктивні, а сама технологія високорентабельна у порівнянні з ретро та техно-кролівництвом. За фізико-хімічним складом м’ясо та жир еко-кролика також має ряд переваг: більша поживна цінність та менше окислення.

 

Література

1. Уткин Л.Г. Кролиководство / Л.Г. Уткин. – М.: Агропромиздат, 1987. – С.3-4.

2. Помытко В.Н. Учебная книга кроликовода / В.Н. Помытко, В.Н.              Александров. – М.: Агропромиздат, 1985. – С.150-154.

3.  Умеринков И.А. Диссертация / Биохимический статус и  неспицифическая резистентность у кроликов при акселерационном методе выращивания/ Курск: 2005.- с.136.

 


Биохимия кролика

Состав биохимия эко кролика

Состав, биохимия эко кролика

 

КОЦЮБЕНКО Г.А., кандидат с.-г.наук, доцент, докторант Інституту розведення і генетики тварин НААНУ

 

БІОХІМІЧНИЙ СКЛАД ТУШОК КРОЛІВ, ВИРОЩЕНИХ ЗА РІЗНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ

            У наших дослідженнях доведена безсумнівна перевага за біохімічним складом м’яса та жиру тушок кролів вирощених за еко-технологією у порівнянні з ретро-технологією та техно-кролівництвом. Тушка еко-кролика має найкращий амінокислотний та жирокислотний склад, що вказує на широкі перспективи його розведення.

         

Кролятина вважається цінним дієтичним продуктом. У сучасні часи за кордоном м’ясо кролів реалізується утричі дорожче ніж пташине. Кролятина є джерелом повноцінного білку, мінеральних речовин та вітамінів. За вмістом азотистих речовин вона поступається тільки м’ясу індички. биохимия кролика | кролиководство

Кролятина користується широким попитом у населення. Вона рекомендується до вживання тим, хто хворіє на харчову алергію, хвороби сердцево-судинної системи, органів шлунково-кишкового тракту, печінки.

Відповідно сучасної теорії харчування, продукти повинні не тільки задовольняти фізіологічні потреби організму, але і виконувати профілактичну та лікувальну мету. Говорячи про традиційність м’ясної сировини, неможна не врахувати кролівництво, яке успішно починає розвиватися на вітчизняному  ринку ресурсів. Вивченню даної проблеми присвячені роботи російських фахівців О.О.Алексеєвої (2007), Р.Ю.Куца (2004), Умеринкова І.А. (2005) та ін.

Метою досліджень було дослідити вихід продукції у відсотках у тушках кролів при різних технологіях вирощування, вміст незамінних амінокислот у м’язовій тканині та  жирокислотний склад.

Матеріалом досліджень стали тушки кролів, вирощених за трьома технологіями: ретро-технологія, техно-кролівництво та еко-технологія. Кількість вибірки за кожною з дослідних груп склала по 20 голів.

Методика досліджень. За допомогою зважування на електронних вагах із точністю до десятих  була визначена вага продуктів забою і перерахована на відсоткове відношення до маси тушки. Амінокислотний та жирокислотний склад у г на 100 г білку у м’язовій тканині визначали за загальноприйнятими методиками. 

            Результати досліджень. На сьогодення кролівництво представлене рядом різних технологій, основними з яких є ретро-технологія, техно-кролівництво та еко-кролівництво.

Ретро-технологія заснована на традиційних прийомах ведення господарства, які гідні для невеличкого селянського подвір’я у 20-50 кролиць. При цьому застосовуються найпростіші способи утримання кролів, раціон орієнтований на кормову базу селянського подвір’я, а самі кролі не захищені від спалахів вірусних інфекцій. На розведення кролів впливає сезонний фактор, а самі тварини тривалий час ростуть до товарної ваги – 150-160 днів. Таке кролівництво непридатне до використання з комерційною метою.

Техно-кролівництво передбачає сучасні способи утримання та розведення кролів з метою їх вирощування у промислових масштабах. Техно-кролик дуже відрізняється за якістю м’яса, оскільки він вирощений у тепличних умовах, з використанням різних препаратів, які прискорюють ріст. З точки зору бізнесу, текно-кролівництво є стабільно-прибутковим, якщо масштаби його великі – 2000-10000 кролиць, а це потребує великого стартового капіталу – 1,5-5,0 млн.євро. Окупність такого кролівництва може тривати від 10 років та більше і не кожному бажаючому по кишені.

Еко-кролівництво – це кролівництво, яке використовує технології утримання, розведення та годівлі максимально приближені до природних. За мету ставиться отримання продукції найвищого споживчого ґатунку без використання кормів, які містять стимулятори росту. Репродуктивні якості тварин при цьому завжди найкращі. За рік отримують 4 окроли при багатоплідності 10 голів та виходом товарного молодняку 9 голів. Кормові витрати при цьому складають 3,8-4,0 кормових одиниць на 1 ц приросту. При вирощуванні еко-кролика окрім м’яса товарну цінність має його хутро, яке у готовому виробі може коштувати від 50 до 250 грн. При забої у 120-130 днів тушка важить 2,0-2,3 кг. Чистий прибуток по м’ясу складає 50-80 грн.

Еко-технологія універсальна, тобто вона може бути використана як у селянському подвір’ї на 50-100 кролиць, так і у промисловості на 500-2000 кролиць. При невеликому стартовому капіталі – 15-20 тис.євро кожний бажаючий може організувати свою справу. Окупується такий проект за 1,5-2 роки, а потім еко-кролик працює на добробут підприємця та здоров’я нації.

При потрошінні тушок кролів вирощених за різними технологіями нами були виділені найбільш цінні їх частини – м’ясо, продукти потрошіння  та жир. Середні показники відсоткового відношення  складових тушки кролів  наведено у таблиці 1.

                                                                                                                  Таблиця 1

Вихід продуктів забою кролів, вирощених при різних технологіях

Назва   продукції

Вихід, у % до   маси тушки кролів

ретро-технологія

техно-кролівництво

еко-технологія

Парне м’ясоу тому числі:

49,2

52,6

53,3

внутрішній жир

7,5

7,2

8,6

нирки

0,6

0,5

0,6

Голова

7,5

6,9

7,0

Шкіра

13,2

13,1

13,5

Вуха, лапи, хвіст

5,3

4,2

4,8

Кров

2,3

2,0

2,2

Печінка

3,6

3,4

3,5

Лівер

1,3

1,2

1,2

Кишки

6,5

6,3

6,4

Внутрішній жир

0,7

0,5

1,1

Неліквідні відходи

12,8

9,8

8,7

Виходячи з даних таблиці 1, слід вказати на переваги тушок кролів вирощених за еко-технологією, так, за виходом парного м’яса вони у середньому перебільшують тушки кролів вирощених за ретро-технологією та техно-кролівництвом на 4,1; 0,7% відповідно. У еко-кролів збільшився також і вихід внутрішнього жиру на 0,9; 1,4 % відповідно. Також меншість неліквідних відходів припадає на еко-кролів 8,7% у порівнянні з 12,8%; 9,8% відповідно за дослідними групами.                                                                                                            

              Біологічну цінність білків м’яса кролів оцінювали за амінокислотним складом, у якому було встановлена присутність усіх незамінних амінокислот. Дані досліджень наведені у таблиці 2.

                                                                                                                 Таблиця 2

Вміст незамінних амінокислот у м’язовій тканині,( г на 100 г білку)

Амінокислоти

Дослідні групи

ретро-кролик

техно-кролик

еко-кролик

валін

1,035

0,899

1,088

ізолейцин

0,782

0,675

0,989

лейцин

1,478

1,354

1,652

лізин

1,589

1,463

1,698

метіонін+цистін

0,545

0,469

0,666

треонін

0,913

0,826

0,998

триптофан

0,327

0,233

0,345

фенілаланін

0,795

0,712

0,888

 

Дані таблиці 2 вказують на безсумнівну якість тушок кролів, вирощених за еко-технологією. Так, вміст валіну, ізолейцину, лейцину, лізину, метіоніну + цистіну, треоніну, триптофану та фенілаланіну перебільшує інші дослідні групи. Це вказує на протеїнову цінність м’яса кролів, вирощених за еко-технологією без вживання преміксів та стимуляторів росту при відгодівлі. За вмістом незамінних амінокислот поступається всім дослідним групам група кролів, вирощених за технологією техно-кролівництво, хоча дослідні тварини мають найбільшу енергію росту та перебільшують дослідні групи за скоростиглістю (забій у 90 днів).

Отримання інформації про хімічний, амінокислотний, ліпідний склад кролятини дозволяє обґрунтувати доцільність найбільш повного використання м’ясопродуктів високої біологічної цінності.

Ліпідний склад м’яса кролів характеризується високим вмістом поліненасичених жирних кислот: лінолевої, ліноленової, арахідонової. При цьому слід відзначити, що у кролятині вміст холестерину значно нижчий, чим у інших видів сільськогосподарських тварин. Дані по ліпідному складу тушок кролів вирощених за різними технологіями наведено у таблиці 3.

Таблиця 3

Жиро-кислотний склад м’яса кролів різних генотипів

Показники

Вміст,г на100 гпродуку

ретро-кролик

техно-кролик

еко-кролик

холестерин

0,04

0,06

0,03

жирні кислоти

2,28

2,09

2,60

насичені, у тому   числі:

1,11

1,05

1,24

миристинова

0,06

0,05

0,08

пентодеканова

0,02

0,01

0,03

пальмітинова

0,65

0,56

0,68

маргаринова

0,02

0,02

0,02

стеаринова

0,36

0,41

0,43

мононенасичені,у тому   числі:

1,05

0,91

1,13

миристолеінова

0,10

0,01

0,15

пальмитолеінова

0,08

0,05

0,09

олеінова

0,87

0,85

0,89

поліненасичені, у тому   числі:

0,20

0,13

0,23

лінолева

0,07

0,06

0,08

ліноленова

0,07

0,04

0,08

арахідонова

0,06

0,03

0,07

Еко-кролик перебільшує інші дослідні групи кролів за вмістом насичених, мононенасичених та поліненасичених жирних кислот, що вказує на переваги еко-технології. Тушка еко-кролика також має найменший вміст холестерину у порівнянні з ретро-кроликом та техно-кроликом.

Висновки та перспективи досліджень. Виходячи з вищевикладеного, слід вказати на безсумнівні переваги еко-технології вирощування кролів у порівнянні із ретро-технологією та техно-кролівництвом, що вказує на перспективу розведення еко-кролів.

 

Список використаних джерел

  1. Алексеева Е.А. Диссертация /Продуктивно-биологические особенности кроликов, вырощенных по акселерационному способу в Красноярском крае/Красноярск: 2007.- с.93.
  2. Куц Р.О  Диссертация / Биохимическая и технологическая оценка мясного сырья различных видов животных при производстве колбасных изделий/ Краснодар: 2004.- с.180.
  3. Умеринков И.А. Диссертация / Биохимический статус и  неспицифическая резистентность у кроликов при акселерационном методе выращивания/ Курск: 2005.- с.136.

 Бизнес на кроликах