Кролиководство как бизнес Rabbit breeding business

Продуктивность кроликов по мясу

Продуктивность кроликов по мясу  

Комплексна оцінка м’ясної продуктивності кролів, різних технологій вирощування

 

Сучасне кролівництво країни  представлене рядом різних технологій, основними з яких є ретро-технологія, техно-кролівництво та еко-кролівництво.

Метою наших досліджень було дослідити вихід продукції у тушках кролів, фізико-хімічний склад м’яса та жиру, вміст незамінних амінокислот у м’язовій тканині та  жирокислотний склад м’яса кролів при різних технологіях вирощування.

Середні показники відсоткового відношення  складових тушки кролів  наведено у таблиці 39.

Виходячи з даних таблиці 39, слід вказати на переваги тушок кролів вирощених за еко-технологією. Так, за виходом парного м’яса вони у середньому перебільшують тушки кролів вирощених за ретро-технологією та техно-кролівництвом на 4,1; 0,7% відповідно. У еко-кролів збільшився також і вихід внутрішнього жиру на 0,9; 1,4 % відповідно. Також меншість неліквідних відходів припадає на еко-кролів (8,7 %) у порівнянні з 12,8 %; 9,8 % відповідно за дослідними групами.

                                                                                                     Таблиця 39

Вихід продуктів забою кролів, вирощених при різних технологіях

Назва продукції

Вихід, у % до маси тушки кролів

ретро-технологія

техно-кролівництво

еко-технологія

Парне м’ясоу тому числі:

49,2

52,6

53,3

внутрішній жир

7,5

7,2

8,6

нирки

0,6

0,5

0,6

Голова

7,5

6,9

7,0

Шкіра

13,2

13,1

13,5

Вуха, лапи, хвіст

5,3

4,2

4,8

Кров

2,3

2,0

2,2

Печінка

3,6

3,4

3,5

Лівер

1,3

1,2

1,2

Кишки

6,5

6,3

6,4

Внутрішній жир

0,7

0,5

1,1

Неліквідні відходи

12,8

9,8

8,7

 

Фізико-хімічний склад м’яса визначає його поживну цінність. Високі якісні показники кролятини залежать від оптимального збалансування за вмістом білку, жиру, зольних елементів, вологи та інших речовин. Нами вивчений фізико-хімічний склад м’яса та внутрішнього жиру у кролів, вирощених за різними технологіями. Дані досліджень наведені у таблиці 40.

Аналіз отриманих результатів свідчить про зміни фізико-хімічного складу найдовшого м’язу спини та внутрішнього жиру у бік підвищення поживної цінності у кролів, вирощених за еко-технологією. Так, у молодняку зменшується вміст жиру у м’ясі на 0,4 % у порівнянні з кролями, вирощеними за ретро-технологією і збільшується на 0,6 % у порівнянні з техно-кроликом. У м’ясі еко-кролика найбільший вміст білку – 23,7%, а волога при цьому найменша – 71,0%.

При оцінці жиру виявлено, що внутрішній жир кролів усіх дослідних груп білого кольору, без сторонніх запахів та присмаків, прозорий у розплавленому стані, але виявлено деякі відмінності за хімічним складом. Внутрішній жир еко-кролика має меншу вологість, кислотне та перикисне число, що вказує на його менше окислювальне псування у порівнянні з іншими дослідними групами.      

Таблиця 40                                       

Фізики-хімічний склад найдовшого м’язу спини та внутрішнього жиру кролів, вирощених за різними технологіями

   Показники Одиниці вимірювання Ретро-технологія Техно-кролівництво Еко-технологія

Склад найдовшого м’яза спини

Волога

%

72,2

75,0

71,0

Жир

%

4,4

3,4

4,0

Білок

%

22,2

20,5

23,7

Зола

%

1,2

1,1

1,3

Склад внутрішнього жиру

Волога

%

6,2

7,6

6,0

Жир

%

92,9

91,9

93,4

Зола

%

0,19

0,11

0,25

Кислотне число

мгКОН/г

1,11

1,31

1,06

Перекисне число

ммоль

0,61

0,81

0,59

                                                                               

Біологічну цінність білків м’яса кролів оцінювали за амінокислотним складом. Дані досліджень наведені у таблиці 41.

                                                                                                     Таблиця 41

Вміст незамінних амінокислот у м’язовій тканині,

г (на 100 г білку)

Амінокислоти

Дослідні групи

ретро-кролик

техно-кролик

еко-кролик

валін

1,035

0,899

1,088

ізолейцин

0,782

0,675

0,989

лейцин

1,478

1,354

1,652

лізин

1,589

1,463

1,698

метіонін+цистін

0,545

0,469

0,666

треонін

0,913

0,826

0,998

триптофан

0,327

0,233

0,345

фенілаланін

0,795

0,712

0,888

 

Дані таблиці 41 вказують на безсумнівну якість тушок кролів, вирощених за еко-технологією. Так, вміст валіну, ізолейцину, лейцину, лізину, метіоніну + цистіну, треоніну, триптофану та фенілаланіну перебільшує інші дослідні групи. Це вказує на протеїнову цінність м’яса кролів, вирощених за еко-технологією без вживання преміксів та стимуляторів росту при відгодівлі. За вмістом незамінних амінокислот поступається всім дослідним групам група кролів, вирощених за технологією техно-кролівництво, хоча дослідні тварини мають найбільшу енергію росту та перебільшують дослідні групи за скоростиглістю (забій у 90 днів).

Отримання інформації про хімічний, амінокислотний, ліпідний склад кролятини дозволяє обґрунтувати доцільність найбільш повного використання м’ясопродуктів високої біологічної цінності.

Ліпідний склад м’яса кролів характеризується високим вмістом поліненасичених жирних кислот: лінолевої, ліноленової, арахідонової. При цьому слід відзначити, що у кролятині вміст холестерину значно нижчий, чим у інших видів сільськогосподарських тварин. Дані по ліпідному складу тушок кролів вирощених за різними технологіями наведено у таблиці 42.

Таблиця 42

Жиро-кислотний склад м’яса кролів, вирощених за різними технологіями

Показники

Вміст, г (на 100 г продукту)

ретро-кролик

техно-кролик

еко-кролик

Холестерин

0,04

0,06

0,03

Жирні   кислоти

2,28

2,09

2,60

насичені,у тому числі:

1,11

1,05

1,24

миристинова

0,06

0,05

0,08

пентодеканова

0,02

0,01

0,03

пальмітинова

0,65

0,56

0,68

маргаринова

0,02

0,02

0,02

стеаринова

0,36

0,41

0,43

мононенасичені,у тому числі:

1,05

0,91

1,13

миристолеінова

0,10

0,01

0,15

пальмитолеінова

0,08

0,05

0,09

олеінова

0,87

0,85

0,89

поліненасичені,у тому числі:

0,20

0,13

0,23

лінолева

0,07

0,06

0,08

ліноленова

0,07

0,04

0,08

арахідонова

0,06

0,03

0,07

 

Еко-кролик перебільшує інші дослідні групи кролів за вмістом насичених, мононенасичених та поліненасичених жирних кислот, що вказує на переваги еко-технології. Тушка еко-кролика також має найменший вміст холестерину у порівнянні з ретро-кроликом та техно-кроликом.

Виходячи з вищевикладеного, слід вказати на безсумнівні переваги еко-технології вирощування кролів у порівнянні із ретро-технологією та техно-кролівництвом, що вказує на перспективу розведення еко-кролів.

М’ясна продуктивність кролів визначається рядом паратипових факторів, до яких у першу чергу належить технологія вирощування [40]. У результаті інтенсивної селекції на скоростиглість спостерігається деяке її погіршення [59]. Погіршується якість м’яса і при недотриманні технологічних умов [73].

Якість м’яса оцінюється споживачем за такими показниками, як колір, вологоємкість, соковитість, текстура і ніжність, смак і запах. Кролятина відрізняється високою харчовою цінністю. Високий вміст повноцінного легкозасвоюваного білку і незамінних амінокислот виділяє її серед інших видів м’яса. Тому, основна задача досліджень полягала у визначенні коліру, аромату, текстури кролятини, а також надання дегустаційної оцінки вареного м’яса та бульйону.

Матеріалом досліджень стали тушки самців кролів, забитих у 90-денному віці (по 5 штук, вирощених за трьома різними технологіями: ретро-технологія, еко-технологія, техно-кролівництво).

Для варіння використовували цілі тушки кролів без зачистки від поверхневого жиру. При оцінці якості вареного м’яса та бульйону тушки поміщали в каструлю з холодною водою (співвідношення води і м’яса 1:3), закривали кришкою, доводили до кипіння і варили 1,5 год. Після закінчення варіння м’ясо виймали з бульйону і охолоджували до 30-40 °. Остигле м’ясо нарізали на шматочки по 50 г для кожного дегустатора. Оцінювали м’ясо за наступними показниками: зовнішній вигляд, аромат, смак, консистенція (жорсткість, ніжність), соковитість. Всі результати оцінки заносили в спеціальні дегустаційні листи, які роздавали членам дегустаційної комісії перед початком дегустації. Кількість дегустаторів для оцінки за 9-бальною шкалою була вісім осіб.

Оцінювали м’ясо за такими показниками: зовнішній вигляд, аромат, смак, консистенція (жорсткість, ніжність), соковитість. Всі результати оцінки заносили в спеціальні дегустаційні листи, які роздавали членам дегустаційної комісії перед початком дегустації. Кількість дегустаторів для оцінки за 9-бальною шкалою була десять осіб.

Встановлено, що на поверхні тушок кролів усіх дослідних груп після дозрівання своєчасно утворюється скоринка підсихання блідо-рожевого кольору, сірозна оболонка грудної та черевної порожнин зберігається визначений час вологою та блискучою (табл. 43).

                                                                                            Таблиця 43

Органолептичні показники тушок кролів, вирощених за різними технологіями

Назва ознаки

Технологія вирощування

еко-технологія

ретро-технологія

техно-кролівництво

Зовнішній   вигляд та колір:

– поверхня тушки

скоринка підсихання блідо-рожева

скоринка підсихання блідо-рожева

скоринка підсихання блідо-рожева

– підшкірна та внутрішня жирова тканини

жовто-біла

жовто-біла

біла

– серозні оболонки грудної та черевної порожнини

вологі, блискучі

вологі, блискучі

вологі, блискучі

М’язи   на розрізі

злегка вологі, блідо-рожеві з червоним відтінком

злегка вологі,   блідо-рожеві з червоним відтінком

вологі, блідо-рожеві

Консистенція

м’язи щільні, пружні; жир щільний

м’язи щільні, пружні; жир щільний

м’язи щільні, злегка пружні; жир щільний

Аромат

специфічний для свіжого м’яса

специфічний для свіжого м’яса

специфічний для свіжого м’яса

 

Тушки кролів, вирощених за технологією техно-кролівництво більш вологі та менш пружні, ніж тушки кролів, вирощених за технологіями еко- та ретро-.

Більш повну інформацію про органолептичні якості кролятини отримують після кулінарної обробки. Результати дегустаційної оцінки м’яса та бульйону наведено у таблиці 44.

Найкращою виявилася дегустаційна оцінка м’яса та бульйону тушок кролів, яких було вирощено за еко-технологією. Загальна оцінка кролятини склала 8,3 бали у порівнянні з 7,7 та 7,0 бали із загальною оцінкою кролів, вирощених за ретро-технологією і технологією техно-кролівництво. Загальна оцінка бульйону склала 8,5; 7,9; 6,7 бали відповідно до вищевказаних технологій.

Таблиця 44

Дегустаційна оцінка м’яса та бульйону

Показники

Технологія вирощування

еко-технологія

ретро-технологія

техно-кролівництво

М±m

М±m

М±m

Кролятина

Зовнішній вигляд

8,7±0,22

7,4±0,31

6,8 ±0,25

Аромат

8,3±0,18

8,0±0,21

7,1±0,24

Смак

8,8±0,19

8,5±0,23

7,5±0,14

Консистенція

7,9±0,28

7,5±0,11

7,0±0,28

Соковитість

7,7±0,15

7,3±0,24

7,2±0,23

Загальна оцінка

8,3±0,19

7,7±0,26

7,0±0,25

Бульйон
Зовнішній вигляд

8,5±0,24

8,1±0,34

7,0 ±0,25

Аромат

8,0±0,28

7,6±0,26

6,1±0,24

Смак

8,4±0,22

7,5±0,25

6,5±0,14

Наваристість

8,9±0,21

8,5±0,21

7,0±0,28

Загальна оцінка

8,5±0,24

7,9±0,29

6,7±0,21

 

Найвищу оцінку по м’ясу отримала така ознака, як смак – 8,8; 8,5; 7,5 бали, а по бульйону – наваристисть (8,9; 8,5; 7,0 бали) відповідно технологій. Найменша ж оцінка по м’ясу отримала така ознака, як соковитість – 7,7; 7,3; 7,0 бали відповідно технологій еко-, ретро- та техно-.

При оцінці бульйону найменшу оцінку мала така ознака, як аромат – 8,0; 7,6; 6,1 бали.

Було відмічено, що за зовнішнім виглядом кролятина нагадує м’ясо курки. Консистенція м’яса усіх зразків характеризувалася як ніжна. М’ясо кролів, які вирощувалися у приміщенні (техно-кролівництво) менш соковите, що пояснюється малим вмістом внутрішньом’язового жиру.

Бульйон при варці прозорий, ароматний, з приємним запахом. Якість бульйону була дуже доброю за всіма показниками і оцінювалася високими балами, за виключенням третьої дослідної групи.

Таким чином, харчова цінність та органолептична оцінка кролятини показали, що м’ясо кролів, вирощених за еко-технологією відрізняється найкращими харчовими якостями у порівнянні з м’ясом кролів, які вирощувалися за ретро-технологією та технологією техно-кролівництво [109, 122].

Оскільки у попередньому розділі ми вказали на суттєвий вплив породних факторів на розвиток м’язових волокон та зміни у печінці, виникла необхідність провести гістологічні дослідження м’яса та печінки кролів, які вирощувалися за різних технологій.

В основі будови досліджуємої м’язової тканини лежать поперечносмугасті м’язові волокна, які мають вигляд тонких довгих циліндрів, вкритих сполучнотканинною оболонкою – ендомізієм, по якому проходять нерви та судини мікроциркуляторного русла м’язів.

М’язові волокна розміщені щільно, паралельно один одному, окремими крупними пучками, які розділені тонкими прослойками перимізія.

Зразки м’язової тканини найдовшого м’язу спини при забої у 90 днів показали, що групи кролів, вирощених за трьома різними технологіями (техно-кролівництво, ретро-кролівництво та еко-кролівництво) різнилися між собою за морфогістологічною будовою (табл. 45).

Таблиця 45

Розвиток м’язової тканини найдовшого м’язу спини дослідних груп кролів, вирощених за різними технологіями (                         )

Технологія

Діаметр м’язового волокна, мкм

Співвідношення структурних компонентів   тканини, %

паренхіма

строма

Техно-кролівництво

26,1±0,37*

71,8±2,64*

28,2±1,18*

Ретро-кролівництво

19,7±0,41**

75,3±2,22

24,7±1,08

Еко-кролівництво

25,9±0,32*

87,5±1,75**

12,5±1,12**

У середньому

23,9±0,29

78,2±2,04

21,8±1,14

Примітка: * – Р>0,95; ** – Р>0,99; *** – Р>0,999

 

Найбільший діаметр м’язового волокна мали кролі, які вирощувалися за технологією техно-кролівництво – 26,1 мкм, а найменший – кролі, вирощені за технологією ретро-кролівництво (19,7 мкм). Причому, м’язові волокна були нерівномірно розвинені, що вказує на відставання у рості, унаслідок не використання ростового ресурсу організму.

Кролі, вирощені за еко-технологією, мали середні значення діаметру м’язового волокна, які наближалися до значень техно-кролів – 25,9 мкм. Усі дослідні групи кролів вірогідно різнилися за діаметром м’язового волокна із середніми значеннями за вибіркою.

За співвідношенням паренхіми та строми молодняк кролів, який вирощувався за еко-технологією суттєво переважав техно- та ретро-кроликів на 15,7 та 12,2 %, що обумовлено наявністю між їх м’язовими волокнами малої кількості сполучної тканини.

Гістозрізи зразків найдовшого м’язу спини помісних кролів, вирощених за різними технологіями наведені на рисунках 20-22.

Продуктивность кроликов по мясу

Рис. 20. Гістозріз найдовшого м’язу спини кроля, вирощеного за технологією техно-кролівництва (об’єктив 40, окуляр 15)

 

 

На гістозрізах найдовшого м’язу спини кролів, вирощених за технологією техно-кролівництва, спостерігається завершеність ростової активності м’язових волокон. Наявна, також, їх більша наповненість рідиною у порівнянні із іншими зразками.

У гістологічному зразку найдовшого м’язу спини кроля, вирощеного за ретро-технологією спосерігається резерв росту м’язових волокон. Це пояснюється тим, що вищевказана технологія не сприяє прояву гетерозису у гібридних кролів, і вони відстають у рості у порівнянні із своїми однолітками, яких вирощували за іншими технологіями.

 

 

 Гістозріз найдовшого м’язу спини кроля, вирощеного за технологією ретро-кролівництва

Рис. 21. Гістозріз найдовшого м’язу спини кроля, вирощеного за технологією ретро-кролівництва (об’єктив 40, окуляр 15)

 

 

 

 

 

 

 

 

Гістозріз найдовшого м’язу спини кроля, вирощеного за технологією еко-кролівництва

Рис. 22. Гістозріз найдовшого м’язу спини кроля, вирощеного за технологією еко-кролівництва (об’єктив 40, окуляр 15)

              

             

Суттєві відмінності спостерігаються у розмірі сектору м’язових волокон кролів, яких вирощували із застосуванням еко-технології у порівнянні із вищевказаними, він на 5-7 % більший, ніж сектори м’язових волокон інших дослідних порід. Також, у цьому зразку спостерігається і найбільша кількість м’язових волокон – 90-115 у порівнянні з 60-70 по інших зразках. Разом з тим, вони менші за розміром на 10-15%, що вказує на резерв росту, який буде відбуватися до 120-денного віку, що слід враховувати при технології вирощування помісних кролів. Організація волокон у секторах зразку 3 (рис. 22), також, більш чітка, ніж у інших.

Виходячи з вищевикладеного, слід вказати на переваги застосування еко-технології вирощування кролів у порівнянні із техно- та ретро-технологією. Різниці у мікроструктурі зразків, що простежуються, корелюють із хімічним складом та структурно-механічними властивостями, що було оговорено у попередніх дослідженнях.

При гістологічному досліджені печінки кролів, яких вирощували за різними технологіями виявлено суттєві зміни у тканинах і клітинах печінки (рис. 23-26).

 

 Гістозріз печінки кроля, вирощеного за технологією техно-кролівництва

Рис. 23. Гістозріз печінки кроля, вирощеного за технологією техно-кролівництва (об’єктив 40, окуляр 7)

             

              

 

На гістозрізі печінки кроля, вирощеного за технологією техно-кролівництва (рис. 23) виявлено ознаки прискореної регенерації, яка спостерігається при токсичниму отруєнні організму або стресу.

 

 

Цей зразок доцільно було дослідити із застосуванням люмінісцентного методу (рис. 24).

 

 Гістозріз печінки кроля, вирощеного за технологією техно-кролівництва

Рис. 24. Гістозріз печінки кроля, вирощеного за технологією техно-кролівництва (об’єктив 40, окуляр 15), люмінісцентний метод

       

Під час досліджень спостерігалася набряклість гепатоцитів, зерниста дістрофія цитоплазми, зменшення вмісту глікогену. Відмічено, також, скупчення макрофагів печінки. Збільшилася об’ємна частка двоядерних клітин.

У зразку гістозрізу печінки кроля, який вирощувався при ретро-технології (рис. 25), спостерігається процес ліпостації – утворення жирових клітин. Це вказує на порушення обміну речовин, внаслідок чого субстрати, які предназначені для синтезу глюкози та глікогену використовуються для синтезу ліпідів.

У паренхімі спостерігаються поодинокі вогнища регенерації гепатоцитів у вигляді клітин з фігурами мітозу, двоядерних клітин.

 

 

 Гістозріз печінки кроля, вирощеного за ретро-технологією

Рис. 25. Гістозріз печінки кроля, вирощеного за ретро-технологією (об’єктив 40, окуляр 7)

 

 

На гістозрізі печінки кроля, вирощеного за еко-технологією (рис. 26) спостерігається завершеність росту гепатоцитів, що пояснюється підвищеним рівнем скоростиглості, якому сприяє вищевказана технологія.

 

 

 

 

 

 

 Гістозріз печінки кроля, вирощеного за еко-технологією

Рис. 26. Гістозріз печінки кроля, вирощеного за еко-технологією (об’єктив 40, окуляр 7)

Клітини печінки більш наповнені глікогеном у порівнянні із зразками гістозрізів печінки кролів інших технологій вирощування, що вказує на значний потенціал росту та збільшення м’ясної продуктивності.

Виходячи з вищевикладеного, можна констатувати той факт, що еко-технологія вирощування кролів найбільш доцільніша для їх вирощування та сприяє виробництву безпечної та екологічно чистої продукції [125].

 

Джерело: Монография А.А. Коцюбенко  “НАУКОВО-ПРАКТИЧНІ МЕТОДИ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ КРОЛІВ”

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *